Доступність освітнього середовища

     На виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" , Постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання" та виконання Плану Заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, у навчальному закладі створені умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Інформація про безбар’єрність об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з ООП в ОЗ «Гоголівський ліцей»

Навчальний заклад має пандус до 1 з приміщень школи.

Усі учасники освітнього процесу забеспечені доступним укриттям.

Укриття є орендованим, відноситься до категорії  "Найпростіше укриття" без урохування принципів безбар'єрності.

Укритям користуються діти з ООП, що навчаються в ліцею так само, які і всі інші учні.

Під час тривоги діти перебувають в укритті разом зі своїми класами та під наглядом вчителя-предметника та асистента.

У ліцеї забеспечена співпраця із фахівцями інклюхивно-ресурсного центру селища Велика Багачка. Щороку проводится щонайменше 3 засідання команди психолого-педагогічного супроводу. 

Впродовж року відбуваються індивідуальні консультації. Також фахівці ІРЦ проводять навчання для вчителів та асистентів.

З 2019 в ліцеї діє ресурсна кімната, матеріали якої постійно поновлюються та поповнюються.

Асистенти та вчителі розробляють роздаткові матеріали для своїх учнів.

Учні та учениці з ООП навчаються за адаптованими та модифікованими програмами. 

Діти, які вивчають предмети за мадифікованими програмами забезпечені спеціальними підручниками.

Серпнева нарада. Початок нового навчального року.

 30 серпня відбулася педрада № про підсумки 2023-2024 н.р. та плани на новий навчальни рік.

В.о. директора Лисенко С.О. та заступник директора з виховної роботи Марусенко О.В. прозвітували перед колегами про результати 2023-2024 навчального року та ознайомили учасниів педради із змінами у нормативних документах. Були обговорені та прийняті важливі рішення щодо огранізації навчальної та виховної роботи ліцею. Прийняті оновлені положення та ряд інших документів які регулюють роботу ліцею та учасників освітнього процесу.

Бібліотекарем Лейко Н.П. була створена вставка методичної літератури "Освітнє поле вчителя НУШ" та нових підручників, які отримав ліцей, для 7 класу нової української школи.

Серпнева конференція

 29 серпня педагогічний колектив ОЗ "Гоголівський ліцей" взяв участь у Серпневій педагогічній конференції.

    Оскільки дана подія відбувалася у День пам'яті захисників України, то розпочалася вона із хвилини мовчання, а головний спеціаліст відділу освіти Яніна Янівна Подкуйченко залучила всіх присутніх до Всеукраїнської акції "Сонях".

    Щиро вдячні за слова привітань та побажань селищному голові Володимиру Петровичу Даценко, депутату селищної ради і нашій колезі Наталії Петрівна Цись.

    З привітальним словом та доповіддю на тему "Підведення підсумків роботи відділу освіти виконавчого комітету гоголівської селищної ради і плани на 2024-2025 навчальний рік" виступила начальниця відділу освіти виконавчого комітету Світлана Олексіївна Філіпас.

    Далі ми заслухали "Доповідь по підсумки роботи закладів освіти у 2023-2024 навчальному році" Яніну Янівну.

    Одним із приємних моментів конференції було відзначення педагогів за їх невтомну працю. Так нагороди отримали вчителі-ветерани, з нашого ліцею нагороджена грамотою Тамара Олексіївна Ручій.

    За підготовку переможців обласного і всеукраїнського рівня були нагороджені грамотами відділу освіти виконавчого комітету педагогічні працівники: Людмила Дмитрівна Каленіченко, Сергій Олександрович Совгиря, Володимир Володимирович Драчевський.

Подяку відділу освіти отримали Ірина Яківна Ігнатченко, Людмила Григорівна Остапець.

Дякуємо усім нашим педагогам за вагомий внесок у справу навчання і виховання юного покоління.

    Бажаємо кожному високих досягнень у професійній діяльності.

#серпневаконференція

#gogoleveschool

День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

    29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

З 19 по 30 серпня в ОЗ "Гоголівський ліцей" проходили наступні заходи:

• З 19 по 30 серпня діяла тематична виставка матеріалів присвячених вшануванню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

• 28 серпня в ОЗ "Гоголівський ліцей" був організований та проведений майстер-клас із виготовлення соняшників для учнів, до якого долучилися і вчителі та зробили стилізовані соняшники, які 29 серпня, у День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, були використанні як елемент одягу, що спрямований на формування громадської свідомості у суспільстві та збереження пам’яті про тих, хто поклав життя за Україну.

• 29 серпня працівники ОЗ "Гоголівський ліцей" шанували пам'ять загиблих воїнів хвилиною мовчання та покладанням квітів до меморіальних дошок.
• 29 серпня працівники закладу лолучилися до Всеукраїнської акції "Сонях" використовуючи як елемент одягу стилізовані соняшники.

“Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)”

     29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину. Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих захисників України є обов’язком держави і суспільства.

    29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів із оточення під Іловайськом. 

    Російсько-українська війна розпочалася 20 лютого 2014 року, а бої за Іловайськ в серпні того ж року стали однією із кульмінаційних точок її початкової стадії, справивши серйозний вплив як на українське суспільство, так і на міжнародні відносини в Європі. 

    29 серпня 2014 року агресор накрив вогнем наших захисників у полях із соняшником під час “зеленого” коридору. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Він – не просто нагадування про історичну мужність наших воїнів, але також символізує життя. 

    Іловайськ – це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, це чин і подвиг українських військових. Пам’ятаймо, що попри втрати та обман ворога наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу. 

    Цей день також допомагає нам пам’ятати про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна. У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні захисників і захисниць України. Вони стоять в одному ряду з усіма поколіннями борців за волю і державну самостійність – від воїнів Русі-України, лицарів Костянтина Острозького, козаків Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи до бійців Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії. Це воїнство мужньо здобувало героїчні перемоги і ризикувало життям за українську свободу.    

    Україна вже 10 років переживає найбільше випробування в новітній історії – веде збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. 

    У нинішній війні ми платимо надзвичайно велику ціну. Безперечно, це не єдиний день у році, коли згадуються полеглі та віддається їм шана. Але це особливий день, нагода для всього суспільства зосередитися на вдячності та пошануванні, зробити все можливе, аби пам’ять про героїв була збережена та зміцнена на багато поколінь вперед. Тому що перемоги здобуває лише той, хто пам’ятає – vincit qui meminit. 

    Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно або розповісти всі героїчні або трагічні історії. Проте впевнені, що українське суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Аби наша пам’ять про них була живою і дієвою. 

    Поки триває воєнний стан і постійні загрози, ми не можемо зібратися 29 серпня на велелюдних мітингах на площах своїх населених пунктів, але можемо поодинці прийти до поховання героїв, щоб віддати їм шану. Ми можемо підтримати їхні родини не лише увагою, добрим словом і турботою, а й конкретними справами. Можемо розповісти – публічно чи у вузькому колі – про тих, кого знали особисто. 

    Ми переконані, що після перемоги віднайдемо та плекатимемо й інші традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці, висаджуємо меморіальні сквери, засновуємо іменні стипендії, проводимо різні спортивні, патріотичні та культурно-мистецькі заходи. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні об’єкти у публічному просторі. Також створюються сектори військових поховань, нові військові меморіали і Національне військове меморіальне кладовище, де з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць. 

    Після перемоги в країні повинні постати особливі місця, з сучасною архітектурою і людяними меморіальним практиками, як свідчення, що ми шануємо, цінуємо і дякуємо. Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.

    Історична довідка 

    Початок війни. У 1991 році Україна відновила незалежність. Однак Російська Федерація не відмовилася від спроб повернути контроль над Україною. Тиск посилився з приходом до влади у Росії колишнього співробітника репресивного органу КГБ Владіміра Путіна. Його система управління державою заснована на культі лідера, його монополії на владу, згортанні свободи слова і використанні “ручних” засобів масової (дез)інформації, нарощуванні силових органів із їх репресивно-каральним апаратом і переслідуванні незгідних. А ще Кремль повернувся до практики “збирання земель”. Розпочав із підкорення Чечні, а продовжив підбуренням сепаратистських рухів у колишніх республіках – Молдові, Грузії, провокацією конфлікту на українському острові Тузлі. Зрештою в 2014 році рашисти розпочали гібридну агресію проти України. Так світ знову зіткнувся із режимом, який прагне переділу кордонів держав і прямує до новітнього тоталітаризму. 

    Сучасна російсько-українська війна розпочалася після Революція Гідності, головною вимогою якої було повернення України до європейського шляху розвитку і підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Трагічною ціною протистояння на майдані стала Небесна Сотня – 107 загиблих героїв, різних за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Наляканий Віктор Янукович втік до Росії, звідки закликав Путіна здійснити військове вторгнення в Україну для відновлення його влади. 

    Російська Федерація скористалася тимчасовим вакуумом влади в Україні та перейшла до активної агресії – в Криму так звані “зелені чоловічки” (російські військовослужбовці без розпізнавальних знаків) захоплювали адміністративні будівлі, військові частини та інші стратегічні об’єкти. 

    Збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов’язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків. Тож у лютому–березні 2014 року із захоплення Росією Кримського півострова розпочалася сучасна російсько-українська війна. Про це заявив український парламент у своїй заяві “Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків” від 21 квітня 2015 року і міжнародні суди. Зокрема, Європейський суд з прав людини підтвердив, що РФ встановила контроль над Кримом з 27 лютого 2014 року. 

    У березні–квітні 2014 року російські спецслужби та диверсанти почали розхитувати ситуацію в південних і східних областях України, організовуючи антиукраїнські мітинги і спроби утворити незаконні квазідержавні утворення. У відповідь патріотичні українські сили чинили спротив масовими акціями з метою зберегти територіальну цілісність держави. 

    На початку квітня Росія приступила до реалізації плану “Новоросія” – захоплення території східних областей України. Після проголошення так званих “народних республік” на Донеччину та Луганщину безперешкодно і масово прибували загони російських диверсантів із військовою технікою і зброєю. Проте план на повторення швидкого “кримського сценарію” дав збій. Боєздатні частини Збройних Сил України, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії та добровольчі формування зламали намір агресора. Влітку 2014 року російські гібридні сили на сході України зазнавали значних втрат в особовому складі, озброєнні, військовій техніці. 23–25 серпня на територію Донецької та Луганської областей зайшли вісім батальйонних тактичних груп Збройних сил РФ. До наступу залучили 70 російських військових частин, зібраних з усієї федерації, які розпочали новий виток ескалації агресії РФ. 

    10 років боїв за Іловайськ – трагедії та незламності українських воїнів.

    За травень–серпень 2014 року українські підрозділи провели більше 40 операцій – звільнили дві третини окупованих територій, понад 100 населених пунктів Донецької та Луганської областей. Сили АТО поступово брали ситуацію під контроль, локалізували деякі угруповання, звужували кільце ізоляції, віддаляли його від державного кордону. З’явилася можливість блокувати російських окупантів у районах Донецька, Макіївки, Горлівки, Луганська і розділити їх на окремі осередки і створити передумови для успішного завершення збройного конфлікту на Сході України. 

    З 11 серпня 2014 року Штаб АТО планував операцію з розгрому основних сил незаконних збройних формувань “ДНР” і “ЛНР” у містах Єнакієвому, Горлівці, Первомайську, Стаханові та завершити зачистку Іловайська Донецької області від терористів і взяти його під контроль. Це дало б змогу блокувати незаконні озброєні підрозділи у Донецьку із півдня та сприяло б просуванню сил АТО для звільнення Донецька. 

    Відтак Іловайськ був стратегічно важливим містом Донбасу. Боротьба за нього тривала від початку серпня 2014 року паралельно зі штурмом Савур-Могили, Антрацита і Красного Луча (тепер – Хрустальний). 

    Перший наступ на Іловайськ здійснили підрозділи ЗСУ разом із добровольчими батальйонами, зокрема підрозділами МВС Дніпро-1, Шахтарськ, Азов, Миротворець, Херсон, Світязь, Івано-Франківськ та батальйон Донбас Нацгвардії України 6–7 серпня. За 3 дні добровольчі батальйони «Азов», «Донбас» і «Шахтарськ» за підтримки підрозділів 51-ої ОМБр і 40-го БТрО знову пішли на штурм. І попри його невдалий результат вони все-таки змогли виставити навколо міста 4 блокпости (фактично взявши Іловайськ в напів оточення і створивши сприятливі умови для подальших активних дій) та утримувати їх до кінця серпня. 

    18 серпня українські силовики увійшли в Іловайськ. Їм вдалося взяти під контроль більшу частину міста. Але утримувати позиції було надзвичайно складно через шквальний мінометний і артилерійський вогонь армії РФ із систем “Град”, “Смерч”, “Ураган”. 

    Зрештою, усвідо-мивши, що плани захоплення українських земель руйнуються, керівниц-тво РФ вдалося до вве-дення регулярних військ на територію східної України. 

    За матеріалами Генеральної прокуратури України з розслідування Іловайської трагедії, у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року відбулося наймасштабніше вторгнення ЗС РФ дев’ятьма батальйонно–тактичними групами: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК, які увійшли на адміністративну територію України в районі населених пунктів Побєда – Берестове Старобешівського району Донецької області, з подальшим маршем у район Іловайська. На російській військовій техніці завчасно зняли або замаскували тактичні знаки та нанесли розпізнавальні позначки українських підрозділів. 

    До 28 серпня 2014 року російські регулярні війська та бойовики оточили угруповання сил АТО (війська сектору “Б” та батальйони МВС України “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Світязь”, “Херсон”, “Івано-Франківськ”, Нацгвардії “Донбас”). Українське командування розраховувало деблокувати їх за допомогою резервів сил АТО. Але призначені для цього підрозділи були укомплектовані переважно з нещодавно мобілізованих бійців без належної підготовки. 

    Після переговорів російське військове командування надало гарантії безпечного виходу українських сил з оточеного Іловайська. Рух двох колон розпочався 29 серпня. Однак росіяни порушили домовленості – розстріляли із засідок наші колони. Унаслідок підступності окупанта українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. Вторгнення російських військ та іловайська трагедія змусили українську сторону погодитися на умови перемир’я за крок до перемоги над окупантами. Тож 5 вересня було підписано Мінську тристоронню угоду (так званий Мінський протокол).

День Державного Прапора та День Незалежності в ОЗ "Гоголівський ліцей"

 23 серпня, у День Державного Прапора були проведені наступні заходи:

• На будівлі ліцею розміщено Прапор України.
• Бібліотекарем навчального закладу Лейко Н.П. створено тематичну книжкову виставку.

• Для працівників ліцею проведено інформаційну лінійку до Дня Державного Прапора з покладанням квітів до меморіальних дошок військових, що загинули в боротьбі за незалежність, сувернітет і територоіальну цілісність України, загальнонаціональну хвилину мовчання та урочисте підняття Державного Прапора України.
• Організовано покладання квітів до погруддя Грушевського михайла Сергійовича, як до українотворця.
• Запущено фото-челенж у соціальних мережах з хештегами #ДеньДержавногоПрапора#gogoleveschool

До Дня Незалежності України проведено:

• Онлайн-зустрічі в дружньому колі «Я люблю Україну». Провели зустріч ЗДНВР Марусенко О.В. та вчителька історії Немич Н.С. Розпочалася зустріч з легенди про державні символи України, Гімну, хвилини мовчання для вшанування пам'яті загиблих в наслідок війни. Під час зустрічі учасники дізналися важливу інформацію про нашу країну. Отримали відеоповідомлення від військового та зіграли у вікторину.

• На сайті розміщено віртуальний путівник «Найкрасивіші місця рідного краю. Моя Полтавщина»
• Інформаційний дайджест «33 роки незалежності» у соціальній мережі facebook з використанням тематичного хештегу #33рокинезалежності  
• Розміщенні звернення Президента України та інші інформаційні матеріали.

     У 33 річницю незалежності України висловлюємо подяку нашим Силам оборони — захисникам і захисницям, які в жорстоких боях з російськими окупантами боронять право нашої країни бути вільною та демократичною державою. Низько схиляємо голови, пам'ятаючи подвиг кращих синів та доньок України, які поклали своє життя у безкомпромісній боротьбі за волю і свободу нашої держави, за її цілісніть, неподільність, суверенність і незалежність — за незалежність і свободу кожного з нас. Велика шана живим і вічна слава полеглим. Слава Україні! Героям слава!

#33рокинезалежності

Віртуальний путівник «Найкрасивіші місця рідного краю. Моя Полтавщина»

Полтавщина — туристичний регіон з багатьма унікальними пам’ятками та культурними об’єктами. Це галереї, музеї, зразки архітектури, унікальні природні місця, які неодмінно потрібно відвідати.

#33рокинезалежності